Соціальне страхування є невід’ємною складовою соціальної політики держави. В основі законодавства лежить найважливіший принцип державної політики та найвища соціальна цінність суспільства - турбота про життя та здоров’я людей.

Саме на це направлена робота працівників відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Сьогодні під керівництвом начальника Світлани Діденко, у відділенні Фонду Бериславського району працює 5 чоловік. Така, здавалась би, незначна кількість спеціалістів координує роботу двох районів, які підпорядковуються нашому відділенню. Всі вони дають людям надію на краще життя та своєчасно подають руку допомоги тим, хто має в цьому потребу. Для багатьох працівників відділення слова Івана Франка: “Життя людини доти має цінність, поки людина може допомагати іншим”, - стали життєвим кредо.

Світлана Володимирівна, розповіла про основні завдання, які виконує відділення: це реалізація державної політики у сфері страхування від нещасного випадку; розроблення та проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійних захворювань; відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, проведення їх соціальної реабілітації; відшкодування матеріальної шкоди потерпілим та членам їх сімей; збирання капіталізованих платежів, коштів з інших джерел, передбаченим законодавством. За її словами, нещасний випадок звісно краще не допустити та попередити його, на це має бути скерована робота кожного керівника який використовує найману працю. Перш за все, цього можна досягти через створення безпечних умов праці - найбільш ефективний та універсальний шлях зниження рівня травматизму та інвалідності.

22 січня наша держава відзначатиме особливе свято – День Соборності України. В ньому відобразилася головна особливість багатостраждальної долі української держави, нашого народу. Століттями народ України не мав власної держави і був роз’єднаний кордонами держав, які загарбали етнічну українську територію.

Початки поняття соборності заклали ще за часів Київської Руси-України її великі князі: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах. Вони зміцнювали українську державу, збирали до купи її землі.

Згодом за часів відновлення та існування Української козацької держави естафету соборності підхопили та розвивали такі гетьмани України як Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У часи міждержав’я України ідея соборності знайшла своє відображення у працях українських мислителів. Жила вона і серед українського народу – заходи, присвячені ідеї соборності збирали велику кількість учасників з різних його верств.

Та остаточно ця ідея державних мужів та мислителів і водночас споконвічне прагнення українського народу були фактично та юридично зреалізовані 22 січня 1919 року в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Цьому передували події національно-визвольних змагань українців на теренах Західної та Наддніпрянської України, які тоді входили до складу Австро-угорської та Російської імперій. Після розвалу останніх, в результаті подій викликаних Першою світовою війною, на цих теренах України були утворені: 7 листопада 1917 року у Києві – Українська Народна Республіка, а 19 жовтня 1918 року у Львові – Західноукраїнська Народна Республіка. Відразу між урядами УНР і ЗУНР почалися переговори про втілення ідеї соборності. І вже 1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний “Передвступний договір” про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу.

У приміщенні архівного відділу районної державної адміністравції експонується виставка архівних документів, з нагоди ”75 річчя початку примусового вигнання населення з окупованих областей України на працю до Німеччини, листи ”Письма угнаных граждан Бериславского района в Германии”,  і “Розпорядження обласного комісара Гайста про вивезення жителів Херсонської області на каторжні роботи до Німеччини” . У школах Бериславського району для учнів запропоновано написання творів на тему “Як я жив при окупації…”

Йордан, Водохреще, або Богоявлення - так називають третє і завершальне велике різдвяно-новорічне свято, яке православні та греко-католики відзначають 19-го січня. Цього дня освячують воду. Кажуть, тоді вона набуває цілющих властивостей. У кожному регіоні України - власні традиції відзначення цього свята.

Українські народні традиції промовляють до нас, урбанізованих нащадків, тихим шепотом, немов застерігаючи від забуття та від втрати зв’язку поколінь. Мудрий та працьовитий український народ століттями створював і беріг традиції, обряди, народну мудрість та систему цінностей, яку ми, сучасники, не маємо права забувати. Напередодні свята Хрещення Господнього, весь православний світ відзначатиме другий Святвечір або, як кажуть в народі, “Голодну кутю”. Цікаво, що наші предки готувалися до свята Водохреща майже так само як до Різдва, але скромніше. Вважалося, що напередодні цього свята не можна було їсти цілий день, а лише тоді, коли зійде вечірня зірка.

© 2017 Бериславська районна державна адміністрація.
74300 м.Берислав, Херсонська область , пл. Перемоги, 2
тел: 05546 7-56-48; факс: 7-56-48.
Е-mail rda-ber@khoda.gov.ua.