Нагадуємо, що відповідно Прикінцевих положень Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менш як 15 років страхового стажу.

За вибором матері або у разі її відсутності, якщо п’ятьох або більше дітей виховував батько, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менш як 20 років страхового стажу.

Отже, для того, щоб батькові було призначено дострокову пенсію (в 55 років) до пенсійної установи подається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батькові або документи, які засвідчують її відсутність (свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою, ін.).

22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Сьогодні, 20 січня 2017 року, у районному Будинку культури відбулося урочисте зібрання та святковий концерт “Творці сьогодення”,  присвячені Дню Соборності України. Під час цього дійства ведучі згадали  про багате й славне минуле нашої України та видатних людей, які зробили значний внесок в історію нашого народу. А також, за допомогою відео матеріалів, згадали наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини і сьогодні.

На святі були присутні керівництво району, представники громадських організацій,  учасники антитерористичних операцій, учнівська та студентська мололодь, та жителі міста.

22 січня наша держава відзначатиме особливе свято – День Соборності України. В ньому відобразилася головна особливість багатостраждальної долі української держави, нашого народу. Століттями народ України не мав власної держави і був роз’єднаний кордонами держав, які загарбали етнічну українську територію.

Початки поняття соборності заклали ще за часів Київської Руси-України її великі князі: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах. Вони зміцнювали українську державу, збирали до купи її землі.

Згодом за часів відновлення та існування Української козацької держави естафету соборності підхопили та розвивали такі гетьмани України як Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У часи міждержав’я України ідея соборності знайшла своє відображення у працях українських мислителів. Жила вона і серед українського народу – заходи, присвячені ідеї соборності збирали велику кількість учасників з різних його верств.

Та остаточно ця ідея державних мужів та мислителів і водночас споконвічне прагнення українського народу були фактично та юридично зреалізовані 22 січня 1919 року в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Цьому передували події національно-визвольних змагань українців на теренах Західної та Наддніпрянської України, які тоді входили до складу Австро-угорської та Російської імперій. Після розвалу останніх, в результаті подій викликаних Першою світовою війною, на цих теренах України були утворені: 7 листопада 1917 року у Києві – Українська Народна Республіка, а 19 жовтня 1918 року у Львові – Західноукраїнська Народна Республіка. Відразу між урядами УНР і ЗУНР почалися переговори про втілення ідеї соборності. І вже 1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний “Передвступний договір” про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу.

У приміщенні архівного відділу районної державної адміністравції експонується виставка архівних документів, з нагоди ”75 річчя початку примусового вигнання населення з окупованих областей України на працю до Німеччини, листи ”Письма угнаных граждан Бериславского района в Германии”,  і “Розпорядження обласного комісара Гайста про вивезення жителів Херсонської області на каторжні роботи до Німеччини” . У школах Бериславського району для учнів запропоновано написання творів на тему “Як я жив при окупації…”

Йордан, Водохреще, або Богоявлення - так називають третє і завершальне велике різдвяно-новорічне свято, яке православні та греко-католики відзначають 19-го січня. Цього дня освячують воду. Кажуть, тоді вона набуває цілющих властивостей. У кожному регіоні України - власні традиції відзначення цього свята.

Українські народні традиції промовляють до нас, урбанізованих нащадків, тихим шепотом, немов застерігаючи від забуття та від втрати зв’язку поколінь. Мудрий та працьовитий український народ століттями створював і беріг традиції, обряди, народну мудрість та систему цінностей, яку ми, сучасники, не маємо права забувати. Напередодні свята Хрещення Господнього, весь православний світ відзначатиме другий Святвечір або, як кажуть в народі, “Голодну кутю”. Цікаво, що наші предки готувалися до свята Водохреща майже так само як до Різдва, але скромніше. Вважалося, що напередодні цього свята не можна було їсти цілий день, а лише тоді, коли зійде вечірня зірка.

© 2017 Бериславська районна державна адміністрація.
74300 м.Берислав, Херсонська область , пл. Перемоги, 2
тел: 05546 7-56-48; факс: 7-56-48.
Е-mail rda-ber@khoda.gov.ua.
Creative Commons License
Бериславська районна державна адміністрація by вебсайт is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.