Ігор Дебрін народився 16 серпня 1990 року в с. Зміївка, де навчався у загальноосвітній школі. У 2008 році вступив до Херсонського національного університету на денну форму навчання, технологічного факультету. Вчився добре, був наполегливий у навчанні, мав багато друзів серед однокурсників, ввічливий до викладачів, брав активну участь у житті вузу.7 лютого 2013 року, навчаючись на п’ятому курсі, подовжив трудову діяльність на Бериславському машинобудівному заводі на посаді інженера- технолога.
Батько та мати вклали в сина всю душу, виховавши його добрим, дисциплінованим та відповідальним,товариським. Коли надійшла повістка на призовну комісію до Бериславського районного військового комісаріату, хлопець, не ховаючись та не ухиляючись від виконання конституційного обов’язку по захисту Вітчизни, пройшов медичний огляд та був призваний на строкову військову службу 7 квітня 2015 року. Направлений для її проходження в лавах Національної гвардії України в в/ч 3027 м. Києва.
Командування частини високо цінило відмінника бойової підготовки старшого солдата Дебріна Ігоря Анатолійовича, за що під час військової служби був нагороджений п’ятьма грамотами та чотирма похвальними листами.
Під час виконання завдання із охорони громадського порядку перед стінами Верховної
Ради України 31 серпня 2015 року, внаслідок вибуху оборонної бойової гранати
здобули поранення 130 нацгвардійців та міліціонерів, а також 10 цивільних осіб,
три військовослужбовця внаслідок отриманих поранень померли.
Із висловлювань друзів та командирів, Ігор був справжнім патріотом, дисциплінованим, хоробрим, впевненим у перемогу бійцем.
1 вересня 2015 року Указом Президента України Дебрін Ігор Анатолійович був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню.
30 травня 2016 року, старшому солдату Ігорю Дебріну в с. Зміївка на стіні Зміївської
ЗОШ І –ІІІ ступенів була встановлена меморіальна дошка “Воїн світла”, в пам'ять про свого односельця.
Слава Україні! Героям Слава! Герої не вмирають!